виступ на педраді

техніка читання 1 клас

школа майбутнього першокласника

З досвіду роботи "Використання платформ для дистанційного навчання в синхронному та асинхронному режимі роботи" wym-1611223390438

Формувальне оцінювання як інструмент підвищення ефективності навчання в першому класі

Міністерство освіти і науки України

Миколаївський інститут післядипломної педагогічної освіти

Відділ освіти, молоді та спорту Казанківської селищної ради

Казанківського району Миколаївської області

Казанківський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1

Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області

Формувальне оцінювання

як інструмент підвищення

ефективності навчання в першому класі

Неня-Лука Юлія Володимирівна,

учитель початкових класів

Казанківського закладу

загальної середньої освіти

І-ІІІ ступенів №1 Казанківської

селищної ради Казанківського

району Миколаївської області

Казанка - 2021

«Більшість учителів витрачають час на запитання,

які дають змогу встановити, чого учень не знає,

а справжнє мистецтво постановки запитання полягає в тому,

щоб з’ясувати,що учень знає або здатний пізнати»

Альберт Ейнштейн

Сьогодення України ознаменувалося позитивними змінами в освіті, а саме методологічним перенаправленням навчання на особистісний розвиток кожного учня, шляхом освітніх компетентностей, зміною підходів до оцінки навчальних досягнень, але реалізація компетентнісного навчання вимагає певних практичних дій. Однією з таких проблем є підвищення ефективності системи контролю та оцінювання здобувачів освіти. Моніторинг та оцінка навчального процесу учнів початкових класів є одним із найважливіших способів мотивації та стимулювання навчально-пізнавальної діяльності. Позитивна оцінка допомагає виявити шанси дитини на успіх, створює та підтримує позитивний емоційний настрій, пробуджує бажання вчитися та формує відповідну самооцінку. Негативна оцінка молодших школярів призводить до незадоволення, безнадії, відмови від навчання, низької самооцінки.

В. О. Сухомлинський справедливо зауважив з цього приводу: «Оцінка стає стимулом, що стимулює активну розумову працю, тоді коли відносини між учителем та учнем засновані на взаємній довірі та доброзичливості . А перевірка та оцінювання знань є передача думок, вражень, знань безпосередньо від серця до серці із розуму в розум » [2]. Завдяки такому контролю у дітей формується бажання не тільки добре підготуватися до уроку, правильно відповісти, але й допомогти в цьому своїм друзям.

Перевірка, оцінювання та оцінка знань - це постійна тема обговорення вчителями між собою ,на нарад, семінарах… Науковці, дотримуючись різних підходів до вирішення проблеми, вважають, що школа повинна сприяти особистісному розвитку учнів та бути компетентною у ключових сферах життя. Тому зростаюча увага, що приділяється проблемі перевірці знаннями, можна пояснити не лише бажанням визначити рівень готовності учнів, рівень якості навчання, а й необхідністю вдосконалення загальної системи освіти.

Досвід роботи переконує, що саме безбальне оцінювання здобувачів освіти початкової ланки створює умови доброзичливого навчання на помилках зроблених без остраху, без зависті, депресії та приниження. При цьому вкрай необхідно правильно оцінити роботу дитини на уроці. Оцінка повинна сприяти створенню внутрішньої мотивації до навчання здатності самооцінювати результати власної навчальної діяльності, підтримувати психічне та фізичне здоров’я, сприяти підвищенню самозадоволення і бажання примножувати свої успіхи.

Вчителі у всьому світі приділяють особливу увагу стратегії освіти з формальним оцінюванням. Формувальне оцінювання, яке дозволяє оцінювати та адаптувати процес навчання в міру його проведення, визначити, чи успішно учні засвоюють матеріал, а також , як будувати процес навчання в майбутньому. Формувальне оцінювання є основою оцінювання, це система методів і прийомів, що дають інформацію про рівень розвитку ключових навичок та сприяють самопізнанню учнів. Таке оцінювання дозволяє вчителю контролювати прогрес учнів до досягнення цілей навчання та вносити своєчасні корективи в навчальний процес. Для учня таке оцінювання служить рекомендацією до дії, а не педагогічним вироком.

Метою формуючого оцінювання є: підтримка навчального розвитку дітей, побудова індивідуальної траєкторії їх розвитку, діагностика результатів, досягнутих на кожному етапі навчального процесу, своєчасне виявлення проблем та запобігання їх розшаруванню, аналіз виконання навчальної програми та прийняття рішення щодо корегування програми та методів навчання для мотивації бажання досягти максимально можливих результатів, виховувати цінності людини, бажання вчитися, не боятися помилок, віри у власні здібності та можливості.[6]

Актуальність цієї проблеми зумовлена:

• потреба впроваджувати нові підходи до оцінювання результатів освіти;

• мізерність джерел інформації щодо практики впровадження елементів формувального оцінювання учнів початкової школи.

Новизна проблеми полягає у перегляді змісту та розробці нових підходів до системи моніторингу та оцінки учнів початкових класів, що має стати механізмом забезпечення безперервності процесу підвищення якості освіти. Забезпечити конструктивний зворотний зв'язок від усіх зацікавлених сторін, а потім новий цикл розвитку та досягнення нового рівня якості освіти.

Об’єктом дослідження є модель взаємозв’язків у процесі навчання, яка базується насамперед на особистих цінностях учня, його цілях, інтересах, здатності приймати самостійні рішення, що свідчить про те, що моніторинг та оцінка діяльності пов’язані з мотивацією до навчання .

Провідною ідеєю досвіду є організація «оцінювання, яке допомагає вчитися» у початковій школі, як перспективного напрямку реформування освіти для підготовки учнів до навчання впродовж життя, покращення результатів навчання, вирівнювання освітніх можливостей.

Досвід базується на використанні елементів формуючого оцінювання на уроках першого класу, що дозволяє вчителю визначити цілі уроку та досягнення учнів, які він хоче бачити; встановити критерії оцінювання та використовувати зворотний зв'язок зі здобувачами освіти на практиці. Запровадити самооцінку та доброзичливе оцінювання; залучити всіх учнів до процесу роздумів про шляхи вирішення поставленої вчителем проблеми, залучивши таким чином учня до праці на уроці та спонукаючи до роздумів.

Методологічну основу досвіду становлять - Державний стандарт початкової загальної освіти; постанова кабінету міністрів про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 19, ст. 637);Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів 1 – 4 класи. Слід зазначити, що сутність поняття `` формуюча оцінка '' досліджували вчені Б. Белл, П. Блек, Б. Коуві, М. Пінськ та Ф. Перрен. Зокрема, як зазначає М. Пінська, формувальне оцінювання є «інтерактивною оцінкою успішності студентів, яка дозволяє вчителям визначати потреби учнів, пристосовуючи навчальний процес до них» [8]. Часто в наукових дослідженнях під терміном "формуюча оцінка" використовуються такі терміни, як "стійкий", "нормативний", "формуючий" та інші. Ключовий шлях у розвитку формотворчої функції оцінки, запропонований П. Блек та В. Вільямом, описаний сучасним українським учителем А. Сбруєвим. Цей шлях полягає у тому, що зворотний зв’язок повинен зосереджуватись не лише на результатах навчання - учні, які навчаються, повинні мати змогу зрозуміти всі нюанси навчального процесу, що сприятиме більш усвідомленому навчанню та більш тісній взаємодії між учасниками [9].

Цілі:

- сприяти появі мотивації до навчання;

- індивідуалізація навчального процесу;

- підвищити самостійність навчання. (Додаток 1)

Переваги формування оцінювання для учнів: залучення «всередину» процесу, підвищення мотивації, розуміння мети навчання та шляхів її досягнення, знання критеріїв оцінювання. Переваги для вчителя: з більш мотивованими та незалежними здобувачами освіти заняття набагато ефективніші;постійний зворотний зв’язок про досягнення та недоліки учнів дозволяє правильно адаптувати своє навчання.

Основні принципи формувального оцінювання:

1) оцінка роботи дитини, а не його особистості;

2) пропонує чіткий алгоритм отримання оцінки, згідно з яким учень може самостійно визначити рівень своїх досягнень та визначити оцінку;

3) акцент на навчальних успіхах, на індивідуальному успіху, а не на оцінці;

4) лише оцінка того, що викладається, щоб критерії оцінки були пов'язані з конкретним вираженням освітніх цілей.

Правила :

• Ні конкуренції та рейтингам, тільки вербальне заохочування;

• Ні критиці;

• Так ігровій діяльності,проєктам;

• Метод case-study;

• Вдоскональ та покращ;

• Оціни свою роботу;

• Так роботі в парах, групах.

Алгоритм діяльності вчителя :

1. Формування об’єктивних і зрозумілих навчальних цілей для учнів.

2. Створити ефективний зворотний зв’язок.

3. Забезпечити активну участь дітей у навчальному процесі.

4. Надати дітям інформацію про критерії оцінювання.

5. Надати можливість і здатність аналізувати власну діяльність( само оцінювання та взаємооцінювання - рефлексія).

6. Скоректувати разом з учнями шляхів навчання враховуючи результати оцінювання.

Мета - це те, на що ми звертаємо увагу. Постановка мети допомагає нам визначити пріоритети, приймати рішення та реалізовувати заплановане.

Коли вчитель успішно включає першу стратегію оцінювання у свою роботу, учні повинні відповісти на два запитання:

- Яка мета вивчення конкретної теми?Чому я вчу це?

- Що вимагає вчитель? Що вміти , щоб досягнути майстерності?

Таким чином учень знає, що і для чого він буде вивчати. Першокласники мають право знати, чого хоче вчитель і які цілі ставляться ним перед учнями та перед собою. Знання мети підвищує бажання учнів до навчання та відповідальність

Критерії успішності повинні бути представлені дітям перед кожним уроком та кожною перевіркою набутих знань, закріпленням навчального матеріалу. Критерії сприяють об'єктивності оцінки. Їх може підготувати вчитель у співпраці з учнями. Такі критерії, до розробки яких долучилися самі учні, змушують дітей бути відповідальнішими. (Додаток 2) (Додаток 2.1)

Подання готових критеріїв, підготовлених вчителем, робить виконання завдання невмотивованим. Дуже важливо, щоб здобувачі освіти знали, що буде оцінюватися і навіщо. Учитель повідомляє про те, яка робота буде оцінюватися підсумковою оцінкою – рівень навчальних досягнень (В,Д,С,П), а яка у формі зворотного зв’язку. Вербальне оцінювання в 1 класі дозволяє лише 3-4 критерії . Щоб першокласник відповів на питання «Як ти оцінив свою роботу?» потрібно закласти основу – вміння роботи самооцінку.

Діалог - організація дискусії в класі, постановка запитань та завдань, які показують, як учні навчаються. Навчальний процес повинен базуватися на запитаннях, на які учні знаходять відповіді самі. Особливо рекомендується метод викладання завдань, метою якого є поновлення знань та використання тієї інформації, яка вже є у учнів. Йдеться про порівняння, пошук схожості та відмінності створення ментальних карт, які б пов’язували різні поняття. Саме у діалозі з вчителем першокласники навчаються робити самоаналіз.

«Алгоритм самооцінки»

Питання	Компетентність
Згадайте, які завдання ми поставили на початку уроку?	Пам’ятати мету та слідувати її виконанню.
Чи впоралися із завданням?	Вміє порівнювати та співвідносити результат з метою
Вірно виконана робота, чи допущено помилку?	Вміє знаходить аналізувати та знаходити помилки.
Робота виконана самостійно (з допомогою)	Вміє оцінювати процес.
Які вміння розвивали при виконання завдання?	Дотримується критерій оцінювання.
Визнач рівень успішності виконаної тобою роботи.	Робить самооцінку.

Для того, щоб отримати початкове уявлення про критерії оцінки усних відповідей учнів, я детально та змістовно оцінюю відповіді учнів . Якщо вчитель буде обмежуватися загальною оцінкою - «молодець», «добре», «непогано», «старайся» - такий педагог нічому не навчить дітей. Дитина не розуміє, що саме в нього добре, що вийшло непогано, над чим треба попрацювати. Оцінне судження має форму вичерпного коментаря – зворотного зв’язку (обмін коментарями, що веде до досягнення освітньої мети). Завдання: інформація про успіхи у виконанні роботи, рекомендації щодо їх поліпшення. Мій зворотній зв'язок включає відповіді на чотири запитання:

- Зробив добре?

- Що вдосконалити?

- Як вдосконалити?

- Як слід розвиватися далі?

«ти вмієш додавати в межах 10», «знаєш назви компонентів дії додавань», «безпомилково порівнюєш числа», «алгоритм розв’язання задачі вірний», «Молодець, Ангеліно, ти знайшла правильний спосіб вирішення завдання. Але відповідь ти обчислила неправильно. Обчисли ще раз!»

Таким чином формуюче оцінювання дозволяє учням

• Оцінити, наскільки вони близькі до мети (показник успіху).

• Визначте, що потрібно зробити, щоб поліпшити їх результати, добре зроблено, непогано чи недостатньо.

В. О. Сухомлинський справедливо зауважив з цього приводу: «Оцінка стає стимулом, який стимулює активну розумову працю, коли відносини між учителем та учнем будуються на взаємній довірі та доброзичливості» . Доброзичливість проявляється насамперед у створенні найбільш сприятливої ситуації, в якій учні могли б найкраще показати свої досягнення.

При роботі з школярами вважаю за необхідне використовувати правила доброзичливості оцінювання .

- Хваліть дитину;

- Радіємо успіхам товариша, завжди готові допомогти;

- Серед тисячі невдач завжди є краплина успіху, тримайся за неї. Помічати навіть невеликі успіхи невстигаючих учнів, але не підкреслювати це як щось несподіване;

- Ставимо перед першокласником конкретну мету, одне завдання;

- Не звинувачувати учня в його прорахунки перед усім класом, а частіше вести особисту розмову з кожною дитиною;

- Розвивати розуміння того, що здатність до успішного навчання - лише одне з багатьох позитивних якостей особистості;

- Будьте уважні, вдумливі до всього, що відбувається з учнями;

- Щоб виховати переможця ніколи не говоріть «ти Не ….(зміг, зробив, ..)»;

- Навчаємось у грі; (Збірка «Розумна вишиванка») (Додаток 3)

- Не порівнюємо дітей. Кожен неповторний ….;

- Ми хвалимо «актора» і критикуємо «виставу».

Відповідальність - людина найкраще вчиться в групі, тому я організовую навчальний процес так, щоб діти працювали в парі або в групах. Завдяки груповій роботі вони вчаться один у одного, і перш за все, вони вчаться співпрацювати. Взаємне оцінювання є корисним інструментом. Пара або невелика група вирішують, що вони знають і вміють, що їм важко, як виконати роботу. Виходячи з раніше наведених критеріїв, учні дають один одному відгук про виконану роботу. Партнерські стосунки щодо самооцінки та оцінювання підтримуються та розвиваються у всьому класі. Під час уроку існує постійний контакт між учителем, окремими учнями та групами, встановлюється, в якому напрямку рухатися далі.

Оціни роботу в групі
+/-	я		+/-	Учасники групи
		У мене була роль, і я її виконав		Допомагали один одному
		Була роль, але її виконали інші		Заважали один одному
		Не було ролі		Дотримувалися правил

Інструменти формувального оцінювання

Сьогодні в методичній літературі пропонується безліч прийомів формувального оцінювання, але не всі вони ефективні в першому класі. У своєму навчальному дослідженні я зрозуміла, що оцінювання має бути особистим, і воно розкриває проблеми кожного учня. На допомогу прийшли такі техніки:

Аналізуючі запитання: Як ви можете це довести? Що ви думаєте про..? Обґрунтуйте свою відповідь?. Як вирішити цю проблему ?

• Рефлексивні прийоми: сигнали руками, картки (роботу виконав, потрібна допомога, маю іншу думку, не розумію ..) з подальшим виявленням складних моментів. (Додаток 4)

• Запитання для уточнення: Що було найцікавішим на уроці?Найбільш важливим?Що викликало труднощі? Що вас засмутило? Що ви не зрозуміли?...

• Інтерв’ю в парі або в групах за темою.

Існує ряд способів запровадити формувальну систему оцінювання для навчання учнів у класі, яку я використовую в 1 класі.

1) Розробити таблицю самооцінки учнів у класі. (авторські збірки карток самооцінювання з математичної, мовно-літературної, природничої, громадянської та історичної , соціальної та здоров'язбережувальної освітніх галузів.) (додаток 5)

Дошка з певними видами робіт ідеально підходить для використання в класі, де учні самостійно фарбують у певний колір улюбленого казкового героя, або предмет пов'язаний з темою після кожної виконаної роботи (самооцінювання). (додаток 6)

2) Бланк доброзичливої оцінки.

Застосування цієї техніки підвищує рівень самопідготовки учнів, оскільки вони працюють над вдосконаленням своїх навичок, зосереджуючись на критеріях оцінки, які вони розробили (додаток 7)

3) Оцінювання учнями своєї роботи після виконання кожного

завдання, за запропонованим вчителем твердженням на підготовленому бланку, або на полях зошита. (додаток 8)

4) Картки індивідуального поступу учня.

Запропоновані індивідуальні картки прогресу можуть бути використані для спостереження і формувального оцінювання результатів навчання відповідно до Державного стандарту початкової освіти, для підтримки навчального поступу учнів, аналізу реалізації програми та прийняття рішення щодо адаптації навчальної програми та методів навчання до індивідуальних потреб учнів.

Мета – перевірити досягнення дитиною певних очікуваних результатів з математичної освітньої галузі усіх змістовних ліній.

Кожна картка представлена у трьох частинах з аналогічними завдання. Передбачає вміння робити самоперевірку та самооцінювання. Робота здійснюється з інтервалом (індивідуально встановленим вчителем), який дає можливість дитині удосконалити вміння, які вона виявила недостатніми у попередній роботі. А вчителеві - визначити чи засвоїла дитина матеріал змістовної лінії. (додаток 9)

Запропоновані картки було апробовано у 1-Б класі Казанківського закладу загальної середньої освіти, грудень місяць 2020 році. Це дало змогу мені відстежити індивідуальний поступ кожного учня, зробити висновок:

- Дані картки дають змогу відстежувати індивідуальний поступ кожного учня;

- Виявити не засвоєний, або частково засвоєний матеріал;

- Скласти план індивідуальної роботи з учнем, який не засвоїв, або частково засвоїв матеріал;

- Підібрати завдання спрямовані на покращення результатів певних очікуваних результатів для роботи в групі продовженого дня та дома.

- Сформувати та надати батькам рекомендації для покращення успіху їхньої дитини. (додаток 10)

На практиці я використовую кілька педагогічних прийомів, які допомагають тренувати контрольно-оцінну діяльність учнів першого класу:

- Прийом «спрогнозована оцінка» (оцінка їх здатності вирішувати проблему). (додаток 11)

- прийом «доторкнись до успіху»

За основу цього прийому, я взяла невербальний метод контролю різнокольоровими фішками. Роль фішок виконують кольорові пластикові кришечки . Мета: наочно побачити свій поступ на певному уроці. (додаток 12)

Обмін - якщо здобувач освіти не мотивований вчитися, незважаючи на великі зусилля вчителя, він не здобуває нових знань та навичок. Мотивація до навчання - одна з найбільших проблем сучасної школи. І неможливо буде вдосконалитись, якщо здобувачі освіти не беруть на себе відповідальності за своє навчання. Важливо зміцнити самооцінку учнів та створити емоційний інтерес до теми. Тому тут допомагає зв’язок між предметом та реальністю, в якій живуть діти, тобто перехід від абстрактних знань до їх практичного застосування.

Інтернет-тестування вважається найефективнішим методом формувального оцінювання. Test Designer дозволяє створювати тести з різними типами питань, вибирати режими доступу та встановлювати час виконання. Інтернет-сервіси, такі як: Kahoot, Quizlet, Quizizz, Learning Аpps, Online Test Pad, Straw Poll та інші. також популярні. (додаток13)

Висновки

Я маю намір і надалі використовувати технологію формувального оцінювання у своїй педагогічній практиці.

На сьогодні використання цієї технології дало мені змогу:

1. Знати на якому рівні навченості перебувають мої учні.

2. Чітко сформулювати очікувані результати навчання та організувати свою роботу відповідно.

3. Усвідомити свою роль в освітньому процесі, виробити особистий педагогічний стиль.

В даний час традиційна система оцінки вже не дає очікуваних результатів. Настав час кардинально змінити українську школу, ставлення вчителів до своєї роботи. Освіта передбачає свободу вибору, враховуючи бажання учнів. Ми повинні починати зі зміни бачення учня, сприймаючи його не як об’єкт, якому потрібно передати знання, а як предмет, з яким ми будуємо стосунки. Хочеться, щоб наші учні мали високі очікування і були впевнені у своїй здатності вчитися, ставили високі цілі та знаходили власний спосіб навчання для майбутнього, мали вибір з раннього дитинства. Говорили про те, що для них важливо і їх думка враховувалася. Сучасні діти потребують сучасних форм навчання та оцінювання. Саме в початковій школі закладаються основи самостійності, відповідальності та самоконтролю. Тому активне використання вчителями методу формувального оцінювання є одним із важливих факторів якісної освіти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Близнюк С.Л. Роль оцінки у вдосконаленні знань, умінь і навичок учнів. – К. –1990. –48 с.

2. Впровадження формуючого оцінювання як засобу підвищення ефективності навчання в першому класі [Електронний ресурс]- Режим доступу до ресурсу: https://tonyeva73.blogspot.com/2017/03/blog-post_29.html

3. Зубалій Н.П. Вплив оцінки на ставлення шестирічних першокласників до навчання // Початкова школа 1990. –№ 5. - С.27-30.

4. Кабан Л.В. Формувальне оцінювання навчальних досягнень учнів у новій українській школі

5. Методична розробка «Формувальне оцінювання в початковій школі»[Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:

https://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/63725/

6. Наказ МОН 20.08.18 №924 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі"

7. Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. —. К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2018. — 160 с

8. Пинская М. А. Формирующее оценивание : оценивание в классе :

учебн. пособие / М. А. Пинская. – М. : Логос, 2010. – 264 с.

9. Проклова С. Питання формувального оцінювання навчальних досягнень молодших школярів. [Електронний ресурс] -Режим доступу до ресурсу: http://bdpu.org/wp-content/uploads/

10. Сучасне покоління дітей цифрової епохи [Електронний ресурс] -Режим доступу до ресурсу:https://osvita.ua/school/method/42864/

11. Формувальне оцінювання: переваги та ефективність [Електронний ресурс]- Режим доступу до ресурсу: http://osvita.mkrada.go v.ua/zahalna-serednia-osvita/22638/

Коментарi